- винищений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до винищити. || ви́нищено, безос. присудк. сл.2) прикм., рідко. Жалюгідний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.